Недоле моя! що поможе ся туга?
Що вдію для тебе сією тяжкою журбою?
Гай-гай, невелика послуга!
Чи я ж би такої бажала роботи?
Чи я ж би терпіла бридкі твої пута?
Багато у серці моїм і одваги, й охоти…
Та й я ж у кайдани закута!
Ох, сльози палкі – вони душу палили,
Сліди полишили огнисті навіки.
Ті жалі гіркії – вони мені серце зв'ялили!
Даремні для нього всі ліки.
Чи ж мало нас плаче такими сльозами?
Чи можем ми, діти, веселими бути,
Як ненька в недолі, в нужді побивається нами?
Де ж тута веселого слова здобути?
От знову ридання оті навіснії
У грудях мені закипають.
Ой доле! Невже сі ридання тяжкі голоснії
Отак надаремне лунають?
Говорять, що матері сльози гарячі
І тверде, міцнеє каміння проймають;
Невже найщиріші кривавії сльози дитячі
Леся Українка - видатна поетеса!
Україно! плачу слізьми над тобою…
Ніякої сили не мають?.
Новини
Ємилівський вчитель
Ємилівський вчитель прокляв листопад,
Бо в школі настав атестації лад
Всі бігають, мучаться, творчо працюють,
Портфоліо,доки, плакати малюють.
Готують газети, конспекти, уроки,
Бажанним для кожного є, звісно ,спокій.
Комп’ютер для кожного став наче брат
Освоїли всі А-4 формат.
Всі стали неначе команда єдина.
Приймаютьусі перевірку гостинно.
Шалений цей тиждень, цих 5 довгих днів,
Неначе миттєвість, УРА,пролетів.
А далі дрібниці, закінчиться пекло,
А там новий рік зовсім вже недалеко.
Почнуться сценарії, вечір і свято.
А ви заспокойтесь – вершину вже взято!
Великий Кобзар!
В переддень 200-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка згадаємо кращі роботи учнів школи присвячені митцеві.
детальніше
3 лютого в НВК почався тиждень історії
З 3 по 7 лютого учні будуть брати участь у цікавих виховних заходах та вікторинах!
детальніше
Ліна Костенко про актуальне...
Доборолися, добалакалися,
досварилися, аж гримить.
Україно, чи ти була колись
незалежною, хоч на мить
Від кайданів, що волю сковують?
Від копит, що у душу б’ють?
Він чужих, що тебе скуповують?
І своїх, що тебе продають?
досварилися, аж гримить.
Україно, чи ти була колись
незалежною, хоч на мить
Від кайданів, що волю сковують?
Від копит, що у душу б’ють?
Він чужих, що тебе скуповують?
І своїх, що тебе продають?